- радіомовлення
- —————————————————————————————радіомо́вленняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
радіомовлення — я, с. Виробництво та розміщення аудіопрограм. || Передача по радіо текстових і музичних програм … Український тлумачний словник
радіотехніка — и, ж. 1) Наука про електромагнітні коливання високої частоти і радіохвилі. 2) Галузь техніки, що розробляє і застосовує радіоапаратуру в системах радіозв язку, радіомовлення, телебачення, радіонавігації і т. ін … Український тлумачний словник
радіослужба — и, ж. 1) Сукупність експлуатаційних робіт з радіозв язку. 2) Сукупність установ, які забезпечують радіозв язок і радіомовлення … Український тлумачний словник
радіоповідомлення — я, с. Повідомлення, зроблене засобами радіовисилання на каналах радіомовлення … Український тлумачний словник
радіопошук — у, ч. 1) Пошук з метою виявлення якого небудь об єкта за допомогою радіотехнічних засобів. 2) Розшук, пошук кого , чого небудь за допомогою радіомовлення … Український тлумачний словник
радіослухач — а/, ч. Той, хто слухає програми радіомовлення, радіопередачі … Український тлумачний словник
радіоцентр — у, ч. Пункт, обладнаний спеціальною апаратурою для радіозв язку та радіомовлення … Український тлумачний словник
радіодиверсія — ї, ж. Дезінформація, яка здійснюється за допомогою радіомовлення … Український тлумачний словник
радіодиктор — а, ч. Диктор студії радіомовлення … Український тлумачний словник
радіодраматургія — ї, ж., збірн. Драматургічні твори, призначені для радіомовлення … Український тлумачний словник